DTF Magazine
DTF Magazine
Subscribe
Подкасти DTF Magazine про сучасну українську та світову культуру, а також про індустрію брендів.
Available episodes
Newest first
Oldest first
Mar 29, 2023
#4. Коротка історія українського танцю
Що таке український танець? А народний? І чи зберіг хтось автентичну танцювальну традицію? Чи маємо ми власну школу балету та коли в Україну прийшов сучасний танець?
На ці питання відповідає хореографка і дослідниця танцю Світлана Олексюк. Ви слухаєте четвертий епізод спеціального подкаст-проєкту DTF Magazine для МОТ.
▫️Що таке MOТ?
«Модуль Тимчасовості» — новий тимчасовий культурний простір у Києві від команди don’t Take Fake. У двоповерховій конструкції, збудованій з 27 контейнерів-модулів, протягом трьох місяців (з 17 лютого до 14 травня) відбуватиметься виставка за участі 28 художників з 10 країн та серія спеціальних подій. У такий спосіб команда хоче продемонструвати, що в Україні навіть під час війни можливі масштабні культурні проєкти, а також зібрати кошти на відновлення культурних інституцій, які постраждали внаслідок російської агресії. Докладніше — в нашому спецпроєкті donttakefake.com/don-t-take-fake-…edstavlyaye-mot/
playlist_add
Mar 29, 2023
#8. У чому феномен українського поетичного кіно
«Тіні забутих предків» Сергія Параджанова, мабуть, досі залишаються ключовим фільмом доби українського поетичиного кіно. Стрічка відкрила світу актора Івана Миколайчука та оператора Юрія Іллєнка, які згодом продовжили традицію метафоричності та образності у своїх режисерських роботах. Фільми цієї течії були відповіддю радянському реалізму під час «хрущовської відлиги» в 1960-х.
Радянська цензура стала й основною причиною заборони показів художніх фільмів з яскраво вираженою алегоричністю. Засобами поетичного кіно режисери критикували режим, показували традиції та звичаї українського народу, а також винаходили свою кіномову, яка була нашою «Новою французькою хвилею».
Що ж такого феноменального створили представники поетичного кіно? Чому в епоху гласності 1990-х не вдалося відтворити цю течію? Чи можуть тогочасні фільми бути аполітичними і, зрештою, які стрічки варто подивитися, щоб краще зрозуміти ту добу?
Шукаємо відповіді у цьому епізоді спеціального подкаст-проєкту DTF Magazine для артпроєкту МОТ («Модуль тимчасовості») разом з режисеркою і сценаристкою Марисею Нікітюк («Коли падають дерева») та кінодослідником і режисером Стасом Битюцьким («Нетерпимість»).
▫️Що таке MOТ?
«Модуль Тимчасовості» — новий тимчасовий культурний простір у Києві від команди don’t Take Fake. У двоповерховій конструкції, збудованій з 27 контейнерів-модулів, протягом трьох місяців (з 17 лютого до 14 травня) відбуватиметься виставка за участі 28 художників з 10 країн та серія спеціальних подій. У такий спосіб команда хоче продемонструвати, що в Україні навіть під час війни можливі масштабні культурні проєкти, а також зібрати кошти на відновлення культурних інституцій, які постраждали внаслідок російської агресії. Докладніше — в нашому спецпроєкті donttakefake.com/don-t-take-fake-…edstavlyaye-mot/
playlist_add
Mar 29, 2023
#7. Деколонізація: Як повернути українських митців Україні
Як сталося, що здебільшого митці, котрі ніби-то очолювали російський авангард 1914-1922 років, насправді були українцями? І чому світові музеї та дослідники мистецтва ніколи не звертали на це увагу? А головне — навіщо Росія так активно присвоювала собі українських художників, хоча їй навряд чи бракувало своїх?
Про це у новому епізоді спеціального подкаст-проєкту DTF Magazine для МОТ запитуємо історикиню мистецтва та журналістку Оксану Семенік. Вона активно займається деколонізацією і зокрема веде у Твіттері англомовний канал Ukrainian Art History, де знайомить з українськими художниками та художницями.
Завдяки її, наприклад, музей Метрополітен у Нью-Йорку визнав Іллю Рєпіна та Архипа Куїнджі українськими, а також перейменував картину Едґара Деґа «Російські танцівниці» на «Танцівниць в українському вбранні».
▫️Що таке MOТ?
«Модуль Тимчасовості» — новий тимчасовий культурний простір у Києві від команди don’t Take Fake. У двоповерховій конструкції, збудованій з 27 контейнерів-модулів, протягом трьох місяців (з 17 лютого до 14 травня) відбуватиметься виставка за участі 28 художників з 10 країн та серія спеціальних подій. У такий спосіб команда хоче продемонструвати, що в Україні навіть під час війни можливі масштабні культурні проєкти, а також зібрати кошти на відновлення культурних інституцій, які постраждали внаслідок російської агресії. Докладніше — в нашому спецпроєкті donttakefake.com/don-t-take-fake-…edstavlyaye-mot/
playlist_add
Mar 29, 2023
#6. Етноодяг і межі розумного використання традиційного одягу
Український орнамент, вишиванка та етніка знову в тренді. І це породжує як героїв, так і антигероїв.
Де межа між популяризацією культурної спадщини, осучасненням і переосмисленням традиційного, а де нерозуміння контексту, спекуляція і знищення? Як Олена Пчілка популяризувала вишиванки? Де шукати інформацію про етноодяг і його особливості? Яка різниця між вишиванкою та вишиваною сорочкою? Чому варто робити копію власної старовинної сорочки? Чи несе сучасна вишивка цінність? Що варто знати і робити, якщо ти дизайнер чи бренд і хочеш випустити речі з орнаментом чи вишивкою?
Говоримо про етичний аспект використання етноодягу в новому епізоду нашого подкасту, присвяченого феноменам української культури. Гостя цього випуску — Ярина Сізик, фольклористка, учасниця гурту «Щука-риба», авторка етнографічного телеграм-каналу «Етнографічні історії Сізо Сізенко».
▫️Що таке MOТ?
«Модуль Тимчасовості» — новий тимчасовий культурний простір у Києві від команди don’t Take Fake. У двоповерховій конструкції, збудованій з 27 контейнерів-модулів, протягом трьох місяців (з 17 лютого до 14 травня) відбуватиметься виставка за участі 28 художників з 10 країн та серія спеціальних подій. У такий спосіб команда хоче продемонструвати, що в Україні навіть під час війни можливі масштабні культурні проєкти, а також зібрати кошти на відновлення культурних інституцій, які постраждали внаслідок російської агресії. Докладніше — в нашому спецпроєкті donttakefake.com/don-t-take-fake-…edstavlyaye-mot/.
playlist_add
Mar 29, 2023
#3. Коротка історія української академічної музики
Микола Лисенко — людина, яка заклала фундамент української академічної музики — навчався в одному із провідних музичних вишів свого часу — консерваторії Лейпцига. Там композитор вів щоденник, у якому ретельно занотовував освітній процес, щоб згодом імплементувати його в Україні.
Лисенко відмовлявся від регулярних запрошень ставити опери в імперському театрі у Петербурзі, свідомо відрізаючи себе від великих грошей та більшої слави. Бо був зайнятий, як кажуть, активною громадською діяльністю у Києві й поза його межами — створював і курував музичні гуртки й події, підтримував і навчав молодь. І зрештою 1904 року відкрив першу в Україні національну Музично-драматичну школу.
Та хто і що було до Лисенка? Що зробили його учні для подальшого становлення української академічної музики? І як велося українським композиторам за радянських часів? Про це, а також про те, чим сильна та приваблива українська академічна музика, хто її ключові герої та хто за нею стоїть зараз, і чому один із головних вишів країни не може носити імʼя Петра Чайковського, говоримо в третьому епізоді нового подкаст-проєкту DTF Magazine.
Гості подкасту — Анна Гадецька, співзасновниця й програмна директорка Open Opera Ukraine, а також Стас Невмержицький, головний редактор «Радіо Ісландія», першого українського онлайн-радіо класичної музики.
▫️Що таке MOТ?
«Модуль Тимчасовості» — новий тимчасовий культурний простір у Києві від команди don’t Take Fake. У двоповерховій конструкції, збудованій з 27 контейнерів-модулів, протягом трьох місяців (з 17 лютого до 14 травня) відбуватиметься виставка за участі 28 художників з 10 країн та серія спеціальних подій. У такий спосіб команда хоче продемонструвати, що в Україні навіть під час війни можливі масштабні культурні проєкти, а також зібрати кошти на відновлення культурних інституцій, які постраждали внаслідок російської агресії. Докладніше — в нашому спецпроєкті donttakefake.com/don-t-take-fake-…edstavlyaye-mot/
playlist_add
Mar 29, 2023
#5. Чому в Україні досі немає музею сучасного мистецтва
В Україні досі немає музею сучасного мистецтва. Так, існує ряд якісних приватних ініціатив, які, втім, не можуть замінити повноцінну державну інституцію. Ні за обсягами колекції, ні за рівнем досліджень та архівів, ні за формою власності, бо зрештою належать приватним власникам, тоді як державний — усім громадянам країни.
Чому в Україні не склалось з музеєм сучасного мистецтва, хоча на певних етапах були і політична воля, і гроші? Про це говоримо у новому епізоді спеціального подкаст-проєкту DTF Magazine для МОТ з головою правління ГО «Музей сучасного мистецтва» Ольгою Балашовою.
Вона також розповідає, чим має займатися будь-який музей, чому нам не варто брати готові схеми роботи центрів сучасного мистецтва інших країн, яке мистецтво зрештою вважати сучасним та чому культура лишається на часі навіть у ті періоди, коли здається, що зараз не до неї.
▫️Що таке MOТ?
«Модуль Тимчасовості» — новий тимчасовий культурний простір у Києві від команди don’t Take Fake. У двоповерховій конструкції, збудованій з 27 контейнерів-модулів, протягом трьох місяців (з 17 лютого до 14 травня) відбуватиметься виставка за участі 28 художників з 10 країн та серія спеціальних подій. У такий спосіб команда хоче продемонструвати, що в Україні навіть під час війни можливі масштабні культурні проєкти, а також зібрати кошти на відновлення культурних інституцій, які постраждали внаслідок російської агресії. Докладніше — в нашому спецпроєкті donttakefake.com/don-t-take-fake-…edstavlyaye-mot/
playlist_add
Mar 27, 2023
#2 | Феномени української культури: що ви не знали про українську анімацію
Українська анімація існує майже сторіччя. Перший анімований фільм, лялькову «Казку про солом’яного бичка», на Одеській фабриці Всеукраїнського фотокіноуправління створив художник-аніматор В’ячеслав Левандовський. Фільм вважається втраченим, від нього лишилися тільки деякі кадри. Але, за свідченнями сучасників, це скоріше був не звичний нам мультфільм, а мистецький вислів, що дуже пасувало періоду українського авангарду, який у 1920-х перебував на піку.
Далі, через чималу вартість і нешвидкий процес виробництва, анімація в Україні за рідкісними винятками у формі ідеологічних короткометражок, наприклад про будівництво Дніпрогесу, стала на паузу, щоб знову нагадати про себе в період так званої «хрущовської відлиги» в 1960-х і одразу ж мультфільмами, сюжети яких зверталися до українського
фольклору.
Згодом відбулося чергове закручування гайок і цензури. Але українська анімація не зупиняла роботи, творячи нові техніки, стилі й сюжети, завдяки чому радянський період лишив по собі чималий спадок самобутніх мультиплікаційних стрічок, які мають чим здивувати глядачів і сьогодні.
У другому епізоді спеціальної серії подкастів DTF Magazine у межах артпроєкту МОТ («Модуль тимчасовості») вивчаємо феномен української анімації. Допомагають нам у цьому провідна кінознавиця Довженко-Центру Альона Пензій і кінознавець, керівник кіноархіву Довженко-Центру Олександр Телюк.
playlist_add
Mar 27, 2023
#1 | Феномени української культури: музика 1980-90-х
У квітні 1979 року загинув композитор Володимир Івасюк — так трагічно завершилось десятиріччя, яке називають золотою епохою української популярної музики. Після цієї втрати українська естрадна музика поступово згасла. Лише ближче до кінця 1980-х у Києві та Львові виникають рок-гурти та починається час експериментів.
Таким чином, через 10 років після загибелі Івасюка, українська музика збирає сили, щоб гучно заявити про себе на фестивалі «Червона рута» у Чернівцях. Там, на одній сцені, цілком органічно уживалися бунтарські композиції Сестрички Віки, цілком прозахідний поп Ірини Білик, львівський артрок, київські «Кому Вниз», «Воплі Відоплясова» та багато інших.
Ця хвиля української, а головне україномовної, музики не втратила сили й після здобуття незалежності у 1991 році. Це були часи, коли музиканти робили те, що подобалося їм, не озираючись на російський ринок, а в жанр «популярна» вписувалася ледь не вся музика, що її створювали в Україні — від андеграунду до попу.
Що визначало українську популярну музику у 1980-ті та 1990-ті, коли й чому там стався різка переорієнтація на російський ринок та як ця епоха впливає (та чи впливає) на сьогодення? Про це говоримо у першому епізоді спеціальної серії подкастів DTF Magazine, яку ми записуємо у межах проєкту МОТ («Модуль тимчасовості»).
Разом з нами у цій темі розбиралися музичний критик, автор телеграм-каналу «Плай» Філ Пухарєв та музичний оглядач, головний редактор медіа про нову українську культуру LiRoom Алекс Бондаренко.
playlist_add
Aug 15, 2022
Якою бачать війну діти? Історія проєкту Behind Blue Eyes
Герої другого епізоду «Відбудови» дають можливість висказатись дітям, що побачили війну на власні очі. І все це за дпомогою максимально простого інструменту — разової плівкової камери.
Behind Blue Eyes — проєкт маркетологів Дмитра Зубкова та Артема Скороходько. Під час волонтерства вони познайомилися з дітьми з деокупованого села Лукашівка на Чернігівщині, які тижнями знаходилися в підвалах.
В одній з таких поїздок хлопці роздали дітям одноразові плівкові фотоапарати та запропонували протягом тижня знімати своє життя, а після — написати вішлісти. На проявлених дитячих знімках — портрети батьків і друзів, фото квітів, ракет, техніки, а також зруйнованих будинків, подвір’їв та церкви.
В результаті вийшов арт-проєкт про сприйняття війни дітьми, а кожен з учасників отримав винагороду — усе, про що просив у вішлістах.
Ведучий подкасту Антон Полєсков говорить з командою Behind Blue Eyes не лише про його історію, а й про те, що Скороходько і Зубков побачили та зрозуміли завдяки спілкування з героями проєкту. А також про те, як вони планують масштабувати цю історію далі та чому не продавали фотографії дітей за донати.
🔗 Слідкувати на проєктом можна в інстаграмі Behind Blue Eyes — https://instagram.com/theblueyedproject
🫂 А за цим посиланням можна долучитись до фандрейзингу для реалізації наступних етапів проєкту та здайснення бажань дітей з наступних сел та селищ, що страждають від російської агресії — https://heylink.me/theblueyedproject/
playlist_add
Jul 30, 2022
#1 | Як команда київських кав'ярень «КАШТАН» і «ЛИПА» відбудовує Чернігівщину
DTF Magazine розпочинає нову серію подкастів «Відбудова». Тут ми розповідатимемо історії засновників київських брендів, магазинів, кав'ярень, а також артистів, які після початку великої війни частину свого життя присвятили волонтерству.
Епізод перший • Після відходу російських військ з півночі України, частина волонтерів з Києва почала їздити в Чернігівську область і побачила стан місцевих сел. Деякі будівлі без дахів, деякі знищені вщент, більшість — без вікон. На відновлення цих будинків у місцевих немає грошей та і вільних рук.
Співзасновник київських кав’ярень «КАШТАН» і «ЛИПА» Кирило Богдан разом з друзями на початку війни допомагали їжею в Києві, а останні місяці щотижня їздять в декілька сіл Чернігівщини, щоб відбудувати місцеві хатини і навіть школи.
Ведучий подкасту Антон Полєсков говорить з Кирилом, а також Ромою Бондарем і Варею Лущик з його команди про те, як волонтерство стало значною частиною їхнього життя, з чим вони зіштовхуються у своїй роботі та на що збирають кошти саме зараз.
☝🏼 Зараз герої цього випуску збирають на вікна в школу та відбудову інших будинків на Чернігівщині. Задонатими їм можна за цим лінком: send.monobank.ua/jar/yrN9K9nJX
Слідкувати за діяльністю волонтерів можна у їхніх профілях в Інстаграмі:
Варя Лущик — www.instagram.com/varyalushchyk/
Рома Бондар — www.instagram.com/ubivator/
Олеся Подройко — www.instagram.com/pod.all/
playlist_add
Feb 2, 2022
Чим живе український BMX?
DTF Magazine й офіційний всесвітній спонсор Олімпійських ігор Visa записали спеціальну серію подкастів про вуличні культури, які стали новими олімпійськими дисциплінами. Цей епізод присвячено BMX.
Ведучий Gera Gerc говорить із двома героями, які розвивають скейтбординг в Україні. Це Андрій Устінович і Василь Лук'яненко.
Більше наших спільних подкастів з Visa — у розділі "Подкасти" на donttakefake.com
playlist_add
Jan 30, 2022
#20 | Коротка історія франківського видавництва «Вавилонська бібліотека»
Ведуча Аня Білоус зустрілася у Києві із засновником інді-видавництва «Вавилонська бібліотека» Романом Малиновським, щоб поговорити про актуальність паперових книжок, особливості роботи малого видавництва і те як, працюючи із Франківська, можна зацікавити всю Україну.
Герой подкасту
Роман Малиновський — засновник проєкту «Вавилонська бібліотека», яка перекладає та видає книги «високої полиці», а також класичні твори, що ніколи не видавалися українською.
«Вавилонська бібліотека» видає близько 20 книжок щороку. Аня Білоус спробує з'ясув…
playlist_add
Jan 30, 2022
Чим живе скейтбординг в Україні?
DTF Magazine й офіційний всесвітній спонсор Олімпійських ігор Visa записали спеціальну серію подкастів про вуличні культури, які стали новими олімпійськими дисциплінами. Другий епізод присвячено скейтбордингу.
Ведучий Gera Gerc говорить із двома героями, які розвивають скейтбординг в Україні. Це Максим «Булка» Карпенко та Максим Білоус.
Більше наших спільних подкастів з Visa — у розділі "Подкасти" на donttakefake.com
playlist_add
Jan 25, 2022
#22 | «Це абсолютне щастя й абсолютний біль»: Говоримо про архітектуру Дніпра
Ресторан «Поплавок», Мерефо-Херсонський міст і легендарний готель «Парус» — одні з головних архітектурних об’єктів Дніпра. Нині місто стикається з тими ж проблемами, що й решта населених пунктів України: цар-балкони, забудова й брак велодоріжок. Але водночас у місті зводять нові будівлі, інколи ніби наслідуючи чиказьку, нью-йоркську й іншу архітектуру. За підтримки інноваційного партнера міського життя Visa ведуча подкасту Аня Білоус дізнавалася в архітектора Максима Гольдіна й урбаніста Руслана Ширінова, як розвивається Дніпро з погляду…
playlist_add
Jan 20, 2022
#13 | У чому феномен Харківської школи фотографії?
Харківська школа фотографії — одне з ключових явищ в історії української фотографії, а її представники Борис Михайлов і Сергій Братков — чи не найвідоміші та найавторитетніші фотографи з України на міжнародній арені. Тому під час подкаст-експедиції до Харкова ми спільно з інноваційним партнером міського життя Visa присвятили цьому феномену окремий епізод. Гостею подкасту стала Мистецтвознавиця та кураторка Музею Харківської школи фотографії Олександра Осадча
Докладніше: ведуча Аня Білоус та Олександра Осадча розбираються, в чому ос…
playlist_add
Jan 14, 2022
#19 | Хто і як змінює міський ландшафт Івано-Франківська: Історія міської лабораторії МetaLab
У новому епізоді про Івано-Франківськ спільно з інноваційним партнером міського життя Visa говоримо з представницями місцевої міської лабораторії МetaLab. Ведуча Аня Білоус дізнається, які експерименти йдуть на користь місту, як підвищити конкурентоспроможність малих та середніх міст в Україні і чому варто переконувати містян, що вони можуть будь-що
Героїні подкасту:
Анна Пашинська, співзасновниця та кураторка міської лабораторії МetaLab та урбаністичного фестивалю «Сеанс міського сканування»
Мар’яна Баран, проєктна менеджерка МetaLab
Анна т…
playlist_add
Jan 12, 2022
Чим живуть вуличні культури в Україні? Говоримо про баскетбол 3х3. Гості — Miller й Smoove
«Професійний данкер — це міфічна істота». Miller й Smoove про український стритбол і данки
DTF Magazine й офіційний всесвітній спонсор Олімпійських ігор Visa записали спеціальну серію подкастів про вуличні культури, які стали новими олімпійськими дисциплінами. Перший випуск присвячено стритболу, данкам і фристайлу.
Ведучий Gera Gerc говорить із провідними світовими данкерами з України Вадимом Miller Піддубченко й Дімою Smoove Кривенко про ком'юніті й культуру, що оточує ці види спорту.
Також у подкасті:
— Чим «трушний» стритбол відрізняється від професійног…
playlist_add
Dec 28, 2021
#21 | «Це виклик і пристрасть»: Хто стоїть за електронною сценою Дніпра
Чим живе електронна сцена Дніпра? Про це говоримо із співзасновником найвідомішої формації та клубу міста Module Євгеном Гончаровим, а також засновницею нової, але активної промо-групи Ardor Кристиною Гаузер.
Ведуча Аня Білоус записує цей епізод в останній день роботи Module, що тепер вимушений шукати нове місце. Євген Гончаров пояснює причини переїзду та розповідає про майбутнє проєкту, а Кристина Гаузер, яка в червні провела першу вечірку Ardor, анонсує відкриття нової локації, де відбуватимуться як вечірки, так і серії інших івентів, пов’язаних з…
playlist_add
Dec 25, 2021
#18 | «Це місто для slow livin’»: Чому банерка та цар-балкони не відвоювали архітектуру Івано-Франківська
Івано-Франківськ створює враження комфортного міста зі зручною інфраструктурою та мінімумом декоративності. Найвищу будівлю міста — Ратушу — зводили чотири рази, що багато говорить про наполегливість його жителів, а відсутність засилля банерної реклами стало успішною ініцативою франківських підприємців. Разом з інноваційним партнером міського життя Visa ведуча подкасту Аня Білоус розпитує архітектора Андрія Назаренка та засновницю ініцативи «Франківськ, який треба берегти», як місту вдається зберігати своє унікальне обличчя
Також…
playlist_add
Dec 24, 2021
#17 | Чим живе електронна сцена Івано-Франківська: розповідають Detali та Vtixa
Це традиційна рубрика подкасту «Міста і люди» про електронну сцену у містах України. Разом з інноваційним партнером міського життя Visa наша мобільна студія дісталась до Івано-Франківська. Говоримо з представниками двох ключових формацій міста — Олесем Зазуліним(Detali) та Романом Хом‘яком (Vtixa).
Ведуча Аня Білоус з’ясовує у героїв, як їм вдається робити в Івано-Франківську масштабні івенти та фестиваля, на які з’їжджаються з усієї країни. Чому в місті досі немає клубу та як його появі заважає урбанізація? Чому франківці спробували та вирішил…
playlist_add
Nov 15, 2021
«Цьому місту пощастило». Олег Дроздов — про архітектуру Харкова
Олег Дроздов — зірка української архітектури. Його проєкти люблять і ненавидять. Особливо це показав скандальний театр на Подолі.
Дроздов живе і працює в Харкові — місті, яке можна порівняти з урбаністичним вінегретом, але якому, однак, вдалося зберегти цілком впізнаване обличчя. Також він заснував Харківську школу архітектури, яку називає одним зі своїх найважливіших проєктів.
Як в одному місті співіснує архітектура модернізму, перший хмарочос України, десятки, якщо не сотні, вишів та сучасні пластикові МАФи? Хто насправді сформував йог…
playlist_add
Nov 4, 2021
#11 | Чим живе харківська електронна сцена: розповідають Kultura Zvuka і «Живот»
Услід за Львовом та Одесою, мобільна подкаст-студія DTF Magazine за підтримки інноваційного партнера міського життя Visa, приїхала до Харкова. Перший харківський епізод — наша традиційна рубрика про електронну сцену в регіонах, гостями якої стали представники двох головних клубів міста — Ольга Удовенко з Kultura Zvuka та Ігор Транько з «Живота».
🎙Про що говоримо: Як Kultura Zvuka вдалось масштабуватись з магазину до клубу та відкрити школу діджеїнгу у Києві? Чи варто очікувати перезапуску та редизайну «Живота» та чому його називають «специфічним» місцем? Я…
playlist_add
Nov 2, 2021
#9 | Туристи — романтизують, місцеві — дратуються. Говоримо про стереотипи й міфи Одеси
Для одних Одеса — це «бандитське місто», для інших — «місто гумору», а для когось — «легке й ненав’язливе» місце відпочинку. Але що про це думають місцеві?
У цьому епізоді Аня й журналіст Міша Штекель говорять про найпопулярніші міфи Одеси. Вони розбираються, які з них дратують місцевих, чому питання сучасної ідентичності міста — це «сумна тема», чим загрожує стара міфологія та в чому відмінність сучасних одеситів. А ще Міша пояснює, чому йому складно знайомити друзів з містом і як один з найпопулярніших стереотипів вплинув на нього самого…
playlist_add
Oct 30, 2021
#8 | «Поєднує приємне з корисним»: особливості одеської кухні
У цьому епізоді нашого спільного з Visa подкаст-проєкту «Міста та люди» ведуча Аня Білоус та гостя Ніка Лозовська розберуть феномен локальної кухні, без яких продуктів та страв її неможливо уявити.
Ніка подорожує різними країнами та втілює своє гастрономічне бачення у ресторані Dizyngoff. У меню — страви різних (в тому числі і одеської) кухонь світу, які готують із місцевих продуктів.
☝🏼 Шеф-кухар розповідає про культуру їжі у житті містян: на яких ринках шукати якісні продукти, чому не варто йти на Привоз, як часто місцеві ходять на пляж і чи ку…
playlist_add
Oct 25, 2021
#7 | «Могло бути набагато гірше»: говоримо про архітектуру Одеси
У новому епізоді спільного з Visa подкаст-проєкту «Міста і люди» знайомимо з одеською архітектурою. Ведуча Аня Білоус разом з архітектором і засновником компанії SIVAK + PARTNERS Дмитром Сіваком говорять про суміш архітектурних стилів, сучасний вигляд міста й найефектніші будівлі Одеси.
👌🏽 Докладніше про випуск: Хто формує сучасне архітектурне обличчя Одеси? Які місця в Одесі вже неможливо врятувати від забудови? Що спільного в архітектурі Одеси та Львова? Який архітектурний стиль в Одесі найбільш недооцінений? І чи залишилися ті самі одеські д…
playlist_add
Oct 18, 2021
#6 | «Головне, не плодити бамболейлу»: чим живе електронна сцена Одеси
DTF Magazine й інноваційний партнер міського життя Visa продовжують подкаст-експедицію українськими містами. Другий одеський епізод — наша постійна рубрика, у якій шукаємо відповідь на запитання «Чим живе електронна сцена в регіонах?»
Герої подкасту :
▫️Vvanya Samokrutkin aka systemnapotvora — засновник одеської арт-платформи та незалежного лейблу «система | system»
▫️Ярослав Yate — співвласник Палацу сучасної культури «Порт» (ДСК «Порт») та промо-групи Feeleed. Участник дуету Yate
Про що говоримо: На якому етапі розвитку знаходиться електронна сцена Одеси? Як з'явилис…
playlist_add
Oct 15, 2021
#5 | Не час конкурувати: як розвивається артсцена Одеси
DTF Magazine й інноваційний партнер міського життя Visa продовжують досліджувати, чим живуть регіони. В постійній рубриці про арт говоримо про особливість одеської артсцени.
З якими темами працюють молоді одеські художники? Хто і навіщо робить виставки під водою та на OLX. У чому перевага одноденних виставок? Куди поділося одеське концептуальне мистецтво? Що робити з відтоком художників і чи може це стати проблемою? Чому Одесі не потрібна конкуренція галерей і хто формує в місті культуру відвідування виставок?
Гості подкасту — Олександра Кадзеви…
playlist_add
Aug 31, 2021
#4 | Не тільки техно: чим живе нічний Львів і його електронна сцена
«Чи є нічне життя в регіонах і яке воно?» — одне із запитань, на яке ми шукатимемо відповідь у кожному місті. Починаємо зі Львова.
Що являє собою електронна сцена Львова й чим вона відрізняється від київської? Коли стався переломний момент? Які жанри переважають на львівських вечірках? Наскільки велика аудиторія, якій цікава електронна музика, і чому у Львові досі немає великого фестивалю електронної музики, на відміну від сусідніх Івано-Франківська й Тернополя? І що треба знати про «нічного мера» Львова? Розповідають журналіст, диджей і спі…
playlist_add
Aug 31, 2021
#3 | Що являє собою сучасна артсцена Львова
«Львів — культурна столиця». Але останнім часом гастрономічна культура міста значно випередила мистецьку. Якою сьогодні є місцева артсцена й чим вона живе? Чому львів’яни називають Палац мистецтв госпісом і навіщо вони провели «похорони культури»?
Про все це говоримо з директоркою Муніципального мистецького центру Ляною Мицько.
◽️ Ви слухаєте подкаст-проєкт DTF Magazine і Visa, який охопить шість українських міст. Щомісяця ми на власній студії їздитимемо в одне з них, щоб розповісти, чим живуть в регіонах та познайомити з головними локальними…
playlist_add
Aug 31, 2021
#2 | Популярні й не дуже думки про архітектуру Львова
Які нетуристичні місця варто відвідати у Львові? Як у місті з’явився район Сихів, про який часто не знають туристи? Що можна збудувати тільки в районі Сихова? Як зрозуміти, які споруди потребують захисту? Чому радянські будівлі невигідно називати радянськими? Навіщо Паліндром зняв кліп біля Палацу культури «ЛОРТА»? І як має змінюватися підхід до забудови в майбутньому?
Про це говоримо з архітектором і співзасновником студії ROOM 66 Володимиром Палієм.
◽️ Ви слухаєте подкаст-проєкт DTF Magazine і Visa, який охопить шість українських міст. Щомісяця ми…
playlist_add
Aug 31, 2021
#1 | Якого лева: хто вигадує міфи про Львів
✨ Місто кави, пива, лева й шоколаду — чому так називають Львів? Як кава вплинула на спосіб життя й спілкування львів’ян? Чи має місто формувати свою сучасну міфологію та хто цим займається у Львові? Як міфи роблять місто симпатичнішим для туристів?
Історик і львовознавець Ігор Лильо про те, як він сам вигадує міфи й чому в них вірять інші.
◽️ Ви слухаєте подкаст-проєкт DTF Magazine і Visa, який охопить шість українських міст. Щомісяця ми на власній студії їздитимемо в одне з них, щоб розповісти, чим живуть в регіонах та познайомити з головними локаль…
playlist_add
Aug 26, 2021
Вирушаємо в експедицію Україною: це все, що ви маєте знати про наш подкаст-проєкт
Це новий подкаст-проєкт DTF Magazine і Visa, який охопить шість українських міст. Ми розкажемо, чим живуть в регіонах та познайомимо з головними локальними іменами, ком'юніті та ініціативами.
🎧 А це епізод-тизер, з якого ви дізнаєтесь:
— Навіщо нам з Visa цей проєкт?
— Чим наші подкасти відрізнятимуться від десятків інших?
— У які міста ми поїдемо та звідки стартуємо?
— Що ще, окрім запису подкастів, ми робитимемо у вашому місті?
Залишайтесь з нами та слідкуйте за новинами проєкту у наших соцмережах та на спеціальному розділі на сайті DTF Magazine.
А також…
playlist_add
Oct 28, 2020
011 (bonus). Сім культових мультсеріалів, які увійдуть в історію
Одинадцятий, бонусний, випуск нашого подкаст-проєкту з іноваційними партнерами ПриватБанк та Visa ми присвятили семи мультсеріалам, які назавжди змінили наше ставлення до мультиплікаційного жанру. І цікаво, чи впізнаєте ви, хто саме озвучув цей подкаст. Адже ви точно чули цей голос раніше, але де саме?
✨Як вигадана понад 30 років тому незразкова сімейка Сімпсонів досі показує життя типового робітничого класу й підіймає низку гостросоціальних та особистісних питань?
✨ Чому, попри жорстку сатиру й насилля, серіал «Південний Парк» передусім…
playlist_add
Sep 15, 2020
010. Як Френк Оушен записав альбом десятилiття
Десятий випуск нашого подкаст-проєкту з іноваційними партнерами ПриватБанк та Visa ми присвятили одному з найвпливовіших артистів останнього десятиліття — Френку Оушену.
✨ Яка ситуація «поховала» дебютний альбом Channel Orange у його первісному вигляді?
✨ Чому молодому та маловідомому артисту запропонували колаборацію Каньє Вест та Jay-Z?
✨ Що змусило музиканта зізнатись у бісексуальності?
✨ Як Френк Оушен провів найбільшу музичну аферу декади та навіщо обманув власний лейбл?
✨ Чому Френк не довіряє зберіганню файлів онлайн та завжди возить…
playlist_add
Sep 4, 2020
009. Історія Supreme: Як скейтерський бренд став королем хайпу
У дев'ятому епізоді нашого подкаст-проєкту з інноваційними партнерами ПриватБанк та Visa розповідаємо історію короля хайпу — Supreme.
🎲 Чому перший скейтерський магазин Supreme порівнювали з бутиком Chanel?
🎲 Як фотографія з Кейт Мосс стала причиною конфлікту між Supreme та Calvin Klein?
🎲 Чому у 2000 році Supreme “посварився” з Louis Vuitton?
🎲 За рахунок чого Supreme став настільки хайповим брендом, що під час релізів нових колекцій майже завжди присутня поліція?
🎲 Через що перша колаборація Nike та Supreme у 2002 році стала проривом для обох брендів?
🎲 Звідки взявся «італі…
playlist_add
Aug 28, 2020
008. Що треба знати про Біллі Айліш, головну поп-зірку сучасності
У восьмому епізоді нашого подкаст-проєкту з інноваційними партнерами ПриватБанк та Visa розповідаємо про феномен на сучасній музичній сцені — 18-річну Біллі Айліш.
🌪 Як про Біллі Айліш дізнались мільйони?
🌪 Чим звучання співачки відрізняється від звичайної поп-музики?
🌪 Чому образ Біллі вважають депресивним та як це пов’язано з її особистим життям?
🌪 Чому стиль співачки стал ледве не головною причиною її конфліктів з фанатами?
🌪 Та що підштовхнуло її до думки про самогубство?
🌪 За що музичні критики хвалили When We All Fall Asleep, Where Do We Go, деб…
playlist_add
Aug 20, 2020
007. Оверсайз та потворство: Як Balenciaga влаштував переворот у моді
У сьомому епізоді нашого подкаст-проєкту з іноваційними партнерами ПриватБанк та Visa розповідаємо один із найобговорюваніших брендів сучасності — Balenciaga.
▪️ Коли та як заснували Balenciaga i чому його засновник з часом розчарувався в модi та закрив бренд?
▪️ Що відбувалось з Balenciaga до хайпу навколо нього?
▪️ Як креативний директор Демна Гвасалія перевернув догори дригом естетику дому моди з 100-річною історією, а його почали носити підлітки та хайпбісти?
▪️ За що речі Демни люблять і водночас ненавидять?
▪️ Як з’явились ті самі «потворні» кр…
playlist_add
Aug 12, 2020
006. Більше не «недолугий товстий хлопець». Як Джона Хілл став героєм покоління
Американський актор, режисер та сценарист Джона Хілл — герой шостого епізоду нашого спільного подкаст-проєкту з інноваційними партнерами ПриватБанк та Visa.
У цьому випуску розповідаємо:
💫 Як на Джону вплинув мультсеріал «Сімпсони»?
💫 Як образ «недолугого товстого хлопця» вплинув на життя Хілла та надихнув на сворення власного зіну? І як через 11 років, завдяки зйомкам у серіалі «Маніяк» на Netflix, актор остаточно перестав бути заручником однієї ролі.
💫 Чому критики та глядачі так полюбили дебютний фільм Джони Хілла «Середина 90-х», а сам ре…
playlist_add
Aug 6, 2020
005. Раф Сімонс: Як самоук із села став одним із головних дизайнерів сучасної моди
У п'ятому випуску разом з нашими іноваційними партнерами ПриватБанк та Visa розповідаємо про Рафа Сімонса, якого вважають одним із стовпів сучасної моди.
▪️ Як макет лотка для яєць допоміг Сімонсу отримати перше стажування?
▪️ Хто з дизайнерiв, сам цього не знаючи, спонукав Рафа зайнятися модою?
▪️ Як Сiмонс об’єднав моду та субкультури та чому одну зі своїх колекцій дизайнер вважав кінцем кар’єри?
▪️ З якими проблемами зiткнувся дизайнер працюючи в Dior та чому вiн вважає сучасну моду «попсовою»?
▪️Чому роботу Рафа у Calvin Klein вважають одно…
playlist_add
Jul 29, 2020
004. Хто такий Дональд Гловер, який придумав Childish Gambino (і серіал «Атланта»)
У четвертому епізоді нашого подкаст-проєкту з іноваційними партнерами ПриватБанк та Visa розповідаємо про Дональда Гловера, він же музикант Childish Gambinо і автор серіалу «Атланта».
▪️Чому в дитинстві Дональду забороняли дивитися телевізор?
▪️Як з'явився псевдонім Childish Gambino та чому журнал Pitchfork оцінив його дебютний альбом на 1,6 з 10 балів?
▪️Як Дональд придумав серіал «Атланта» та чому йому доводилось приховувати оригінальний сценарій від босів телеканалу?
▪️ Через що музикант бойкотував «Греммі»?
▪️Чому Дональд Гловер хоче попрощатись з…
playlist_add
Jul 23, 2020
003. 8 причин, чому ми любимо Comme des Garçons
Третій епізод нашого спільного подкаст-проєкту з інноваційними партнерами ПриватБанк і Visa присвячуємо одному із найвідоміших японських брендів Comme des Garçons та його засновниці Рей Кавакубо 💫
▪️ Як з'явилось те саме червоне серце з футболок та кед Comme des Garçons?
▪️ Що Рей Кавакубо та Comme des Garçons подарували європейській моді та чому фанатів бренду називали «воронами»?
▪️ Як в лініях бренду «уживаються» авангардні речі з зайвим рукавом і дірками та іронічні сумки з паровозиком Томасом?
▪️ Та чому засновниця бренду Рей Кавакубо не вважає себе…
playlist_add
Jul 17, 2020
002. Tyler, The Creator: Як в одній особистості уживаються репер, режисер та дизайнер
Американський репер Tyler, The Creator — герой другого випуску подкасту DTF Magazine та наших інноваційних партнерів ПриватБанк і Visa 💥
Чим займався Тайлер до того, як почав писати музику? За що йому заборонили в’їзд до Великобританії, Австралії, Нової Зеландії? Чому Тайлера спочатку звинувачували в гомофобії, а теперь у його треках шукають натяки на камінг-аут? Хто такі Wolf Haley та Ігор, що «живуть» у голові Тайлера? Та чому його бісять запитання про натхнення?
playlist_add
Jul 12, 2020
001. Як Acronym змінює наше уявлення про технологічний одяг
Чому Acronym вважають одним з найвпливовіших теквер-брендів у сучасній моді? За що його спочатку ненавиділи? Чому ціна на штани Acronym може сягати 1500 доларів, а на куртки — понад три тисячі? І як сталося, що речі бренду розкуповують за лічені хвилини?
Про це говоримо в першому випуску подкасту DTF Magazine та наших інноваційних партнерів ПриватБанк і Visa.
☝🏼Також заватажуйте спеціальний кавер для своєї диджитал-карти Visa від Приватбанк, присвячений Acronym та Ерролсону Г‘ю. Усі подробиці — donttakefake.com/podkasty
playlist_add